Scientia et societus

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ГЕОГРАФІЇ

2023-11-24T12:48:40+02:00

Географічна освіта сучасного покоління має бути спрямована на формування в учнів цікавості і захоплення планетою, і ці почуття мають залишатися з ними впродовж всього життя. Стаття присвячена формуванню у здобувачів освіти закладів загальної середньої освіти екологічної компетентності. Результатом опанування шкільного курсу географії мають стати знання про різноманітні географічні явища та процеси, населення, ресурси, природне та соціальне середовища, а також глибоке розуміння основних суспільних процесів на планеті Земля. Екологічна компетентність є однією із складових предметних компетентностей. Навчання географії сприяє формуванню в учнів знань про навколишній світ, взаємодію між фізичними і суспільними процесами, раціонального ефективного використання природноресурсного потенціалу в усіх сферах людської діяльності, збереження екосистем для наступних поколінь. Географічні знання забезпечують формування екологічної компетентності в учнів, розуміння важливості сталого (збалансованого) розвитку, збереження природних ландшафтів і навколишнього середовища в цілому. Важливого значення набуває формування в учнів закладів загальної середньої освіти просторової уяви, мислення, вміння пояснити як природні та суспільні об’єкти, фізичні явища та процеси на планеті в різних масштабах взаємопов’язані між собою та змінюються в часі. Екологічна компетентність – це компетентність життєвої доцільності і прикладної функціональності. Сучасна географічна освіта спрямована не тільки на знання, оскільки для успішної повсякденної діяльності нині замало знань і умінь, більш необхідним є зосередження своїх зусиль на конкретних завданнях, виявленні проблем, веденні самостійного чи спільного пошуку способів їх розв’язання, відповідального відношення за результати дій і вчинків. Зміст занять із географії, методи та форми уроків мають бути спрямовані на виховання у здобувачів освіти почуття обов’язку щодо обстоюванню важливості ощадливого та раціонального використання природних ресурсів, толерантності, працьовитості, екологічної свідомості; прагнення до пізнання й істини, формування відповідальності за власні вчинки

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МЕДИЧНИХ ФАХІВЦІВ В АСПЕКТІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

2023-09-30T07:03:12+03:00

У статті висвітлена проблема професійної підготовки медичних фахівців із фокусом на фізичну реабілітацію потерпілих. Особлива увага звертається на реабілітацію військовослужбовців, осіб із постковідним синдроном і паліативних пацієнтів. Розглядається професійна підготовка медичних кадрів в умовах трансформації системи охорони здоров’я, а саме в аспекті формування комплексної системи реабілітаційних заходів, запровадження мультидисциплінарного підходу та командної роботи фахівців різного спрямування. Доведено, що розв’язання означеної проблеми сприятиме відновленню повноцінної життєдіяльності індивідуумів відповідно до їх потреб в умовах перебування у довкіллі й соціальному середовищі. Встановлено, що в професійній підготовці студентів закладів вищої медичної освіти компетентністний та системний методологічні підходи є визначальними. Запропоновано впровадження в освітній процес професійної підготовки майбутніх медичних фахівців компетентнісного підходу із метою формування їх фахової компетентності при проведенні реабілітаційних заходів.

Фахову компетентність медика фізичної реабілітації (лікаря, магістра з фізичної терапії та магістра медсестринства) розглянуто в якості високо мотивованої особистості, яка здатна мислити клінічно, володіє уміннями, знаннями та навичками у професійній медичній сфері, спроможна ефективно діяти в умовах нестандартних ситуацій, самостійно приймати рішення та безперервно прагне до професійного саморозвитку. Доведено, що спеціальна компетентність якісно підготовленого та вмотивованого студента-медика передбачає його здатність ефективно визначати проблеми, що пов’язані зі лімітуваннями фізичної, когнітивної, психоемоційної, духовної сфер пацієнтів відповідно до Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

АЛГОРИТМІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНО-ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ДИЗАЙНУ І ТЕХНОЛОГІЙ

2023-10-02T09:06:49+03:00

У статті розглянуто особливості процесу навчання однієї з характерних як для виробничої галузі, так і навчального процесу діяльності – предметно-перетворювальної, яка має значний вплив на результати навчання школярів. Доведено, що ця діяльність для учнів має стати стрижневою, орієнтуватися не лише на отримання ними знань та умінь, а і забезпечувати реалізацію активності та індивідуальних можливостей. Виявлено, що належним потенціалом для такої роботи в умовах Нової української школи стають уроки дизайну і технологій, для яких предметно-перетворювальна діяльність залишається провідною. У свою чергу, трудові рухи та операції, які забезпечують її результативність мають багато однотипних елементів, правил виконання, дій, які можуть використовуватися школярами у вигляді алгоритмів. З’ясовано, що використання останніх дозволяє уже після початкової школи розвантажити розум учнів від одноманітних операцій, а вивільнену частину розумової енергії спрямовувати на творчу навчально-пізнавальну роботу. Такий підхід називають алгоритмізацією навчання і його можливості доцільно використовувати на різних уроках, зокрема, й у предметно-перетворювальній діяльності у процесі виготовлення проєктів на уроках дизайну і технологій. Встановлено, що навчальний алгоритм являє собою чітку систему, елементами якої є правила, вказівки, дії, дотримання і виконання яких дозволяють молодшим школярам ефективно та успішно виконувати навчально-пізнавальні завдання. Тому, зазвичай, при вивченні теми він рідко подається у готовому вигляді, а розробляється на уроці у залежності від складності правил та понять, кількість дій, які можуть варіюватися. Досліджено дидактичні можливості навчання молодших школярів розробці алгоритмів виконання предметно-перетворювальної діяльності на уроках дизайну і технологій, що підвищує рівень навчальних результатів. Запропоновано етапність складання алгоритмів предметно-перетворювальної діяльності на уроках технологій та дизайну, навчання яким може мати різні форми, надаються завчасно у вигляді готових карток з алгоритмами учням безпосередньо на уроці для заучування та закріплення інформації під час предметно-перетворювальної діяльності на етапі практичної роботи. Навчання цьому може організовуватися і шляхом спільного обговорення алгоритмів самими учнями при проведенні інструктажу. Така робота хоча й вимагає більших витрат часу, та все ж є ціннішою в дидактичному плані. Проведено аналіз результатів експериментального дослідження, які доводять ефективність виконаної роботи і вказують на те, що систематична, послідовна, цілеспрямована робота вчителя початкової школи із навчання розробці та використанню різних алгоритмів на уроці технологій та дизайну сприяє підвищенню рівня засвоєння навчального матеріалу, розвитку потрібних знань та умінь молодших школярів, а також зацікавлює їх навчальним матеріалом, формує позитивну навчальну мотивацію і сприяє формуванню алгоритмів предметно-перетворювальної діяльності. Це дозволяє уникати перевантажень одноманітними операціями і спрямовувати значну частину розумової енергії на реалізацію творчого потенціалу.

ASSOCIATIVE SYMBOLS METHOD (MAS) IN TEACHING ENGLISH TO PRIMARY SCHOOL PUPILS

2023-10-02T09:29:03+03:00

У статті «Метод асоціативних символів (MAS) у викладанні англійської мови для початкових класів» розкрита суть даного методу, його позитивні сторони і недоліки, представлено його новизну, висвітлено методологічні проблеми (розширювати мовні можливості учнів, робити процес вивчення мови бажаним, цікавим, формувати позитивне відношення навчання; наближати процес вивчення іноземної мови до невимушеного спілкування, зближувати процес вивчення іноземної мови до процесу вивчення рідної мови, знайомити учнів з соціокультурними особливостями країни, мова якої вивчається). Особливу увагу у статті приділено формуванню лексичної компетентності молодших школярів: показано технологію введення та автоматизації лексичних одиниць. Організація класної навчальної діяльності молодших школярів відбувається за таким алгоритмом: створення учнями (самими чи разом з учителем) асоціативного символу до нової лексичної одиниці; перевірка розуміння створеного символу, ознайомлення з новою лексичною одиницею, автоматизація дій учнів з новою лексичною одиницею у вигляді різноманітних ігор.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2023-10-02T09:44:28+03:00

У статті розглянуто змішане навчання, що виступає підходом, педагогічною й технологічною моделлю, а також методикою, що разом із інформаційними технологіями забезпечує взаємодію між студентами та викладачами в аудиторії. З’ясовано, що змішане навчання складається із трьох етапів: дистанційного вивчення, освоєння практичних аспектів у формі денних занять та підсумкового контролю. Охарактеризовано найбільш поширені моделі змішаного навчання: «Face-to-Face Driver», «Rotation», «Flex», «Online Lab», «Self-blend», «Online Driver». Доведено, що означені моделі змішаного навчання є класичними, котрі обмежено використовуються у чистому вигляді та зазвичай комбінуються із іншими. Означений перелік не є єдиним, а класифікація – досить умовна. Важливими є базові підходи до реалізації конкретної моделі змішаного навчання, а специфіка кожної дисципліни та індивідуальні вподобання викладачів створюють передумови до формування власних ефективних моделей змішаного навчання.

Проаналізовано міжнародний досвід змішаного навчання здобувачів вищої освіти таких країн як Канада (університети Делхаузі та Ватерлоо), США (Університет центральної Флориди, Стенфордський університет, Інститут Клейтон Крістен у Каліфорнії, Університет штату Монклер), Німеччини (Університет Бамберга). Розглянуто сучасні стратегії змішаного навчання (планування етапів онлайн-навчання на основі дидактичного трикутника, створення гібридного кампусу на основі мультимодального навчання, використання додатків Web 2.0., Rocketship тощо). Запропоновано рекомендації до організації змішаного навчання в Україні із урахуванням міжнародного досвіду: використання системного підходу у сфері вищої освіти для залучення додаткових, спеціальних університетських методичних і технічних служб, позауніверситетських державних і недержавних організацій до організації роботи викладачів і студентів у змішаному форматі; застосування різних моделей змішаного навчання, ефективне їх комбінування; широке використання відомих і розробка нових стратегій змішаного навчання із урахуванням індивідуальних потреб здобувачів вищої освіти; забезпечення варіативного (згідно спектру створених моделей комбінованих курсів) та доступного (додаткові сервіси підтримки, навчальні ресурси, цифрові інструменти доступності, програми розвитку викладачів і студентівтощо) навчального середовища для змішаного навчання.

ГУМАНІТАРНА СКЛАДОВА ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2023-10-02T09:56:56+03:00

У статті розглядаються безпрецедентні проблеми сьогодення, які мотивують суспільство до запровадження та ефективного використання інноваційних технологій. Суспільство споживання створює різноманітні локаційні області з використанням нанотехнологій і медична освіта не залишається осторонь. Ефективний функціональний потенціал освітніх інституцій та їх модернізовані форми, сприяють активізації в складних сучасних умовах. Реалії сьогодення вимагають комплексного вирішення проблем. Інформаційне суспільство, яке змінило постіндустріальне, насичене інформаційними та комунікаційними технологіями, сприяє і вимагає модернізації педагогічних технологій. Епідемії, війни та інші глобалізаційні проблеми детермінують суттєві зміни в організації суспільства. Осторонь не залишився і інститут освіти. Зокрема саме гуманітарні дисципліни сприяють формуванню емпіричних конотативів. Як зазначає, В. Загвязинський, нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти. Евристичний потенціал та можливості інформаційного суспільства першочергово переваги надають технологіям, знанням та комунікативним здібностям, медична освіта реагує на суспільні маркери першочергово. Завдяки перерахованим чинникам забезпечується продуктивність і конкурентоздатність індивіда в медичній галузі. В умовах інформаційного суспільства лікар сприймається як когнітивний, творчий і вільний суб’єкт, який самостійно визначає свій життєвий шлях. Саме такі потреби вимагають від майбутнього лікаря і суспільства вцілому нових параметрів мислення «критичного, креативного, яке активізує здібності, талант та професійні вміння, а також активності суб’єкта у ситуації вирішення екзистенціальних та соціальних проблем» (Зінченко Н. О., 2017: с. 20).

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

2023-10-02T10:15:04+03:00

У статті авторка поставила за мету з’ясувати роль та місце Систем автоматичного перекладу (САТ) у вдосконаленні професійної підготовки майбутніх перекладачів. У публікації розглянуто значення САТ у перекладацькій практиці, основні компоненти САТ, аспекти навчання перекладачів із використанням САТ, виклики, пов’язані з використанням САТ, перспективи майбутнього розвитку САТ та вплив їх на професію перекладача. Увагу, зокрема, закцентовано на досвіді закладів вищої освіти Франції у підготовці майбутніх перекладачів. Доведено, що САТ є незамінним інструментом у перекладацькій практиці; компоненти САТ взаємодіють між собою для створення ефективної системи автоматичного перекладу; навчання перекладачів з використанням САТ включає низку аспектів, які спрямовані на оволодіння необхідними компетентностями, зокрема: розуміти принципи роботи САТ; ефективно використовувати САТ-інструменти; провадити термінологічну роботу; редагувати та коригувати автоматичний переклад; адаптуватися до нових інструментів САТ; критично мислити та оцінювати переклад для ідентифікації помилок, недоліків чи неправильних перекладів; професійна підготовка майбутніх перекладачів у Франції в епоху штучного інтелекту адаптована до нових викликів і можливостей, що засвідчують програми підготовки перекладачів, які пропонують, зокрема, такі університети, як L’université Paris III Sorbonne Nouvelle, l’Institut national des langues et civilisations orientales (Inalco), Université Paris VIII (Vincens-Saint-Denis), L’Université d’Aix-Marseille, Université Lyon II (Lumière). Висновковано, що в професійній підготовці майбутніх перекладачів у Франції в епоху ШІ забезпечено баланс між розвитком традиційних навичок перекладу та новими навичками, пов’язаними з використанням ШІ. Такий підхід дає можливість майбутнім перекладачам ефективно себе зреалізувати у сучасному середовищі, де штучний інтелект відіграє все більшу роль.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НУШ

2023-11-24T09:25:14+02:00

У даній статті розглядаються особливості підготовки вчителя початкових класів до інноваційної діяльності в умовах НУШ. Мета статті – охарактеризувати особливості підготовки вчителя початкових класів до інноваційної діяльності в НУШ. Встановлено, що інноваційна діяльність у початковій школі в умовах НУШ включає технічні, навчальні та позанавчальні інновації. У зв’язку з оновленням та новим змістом освіти виділяють методикоорієнтовані та проблемно-орієнтовані інноваційні процеси. Впровадження інновації в початкову школу сприяє підвищенню мотивації у молодших школярів до навчання, оновлення технологій освіти, поліпшення різного характеру: інноваційні процеси; інноваційна діяльність; інновації; інноваційні технології; початкова школа; нововведення; технічні інновації; навчальні інновації; позанавчальні інновації. Інноваційна діяльність вчителя початкових класів спрямована на розвиток інтересу до навчання у молодших школярів, формування їх особистості, підвищення якості освіти. Сучасний вчитель початкових класів в умовах НУШ має бути готовий до використання у навчальному процесі нових методик та технологій. Серед використаних методів дослідження визначальними були такі: аналіз та узагальнення науково-методичних джерел задля теоретичного обґрунтування проблеми дослідження, моделювання, синтез отриманих даних.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ НА ЗАСАДАХ ҐЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ

2023-11-24T09:57:20+02:00

Метою статті є визначення на основі проведених теоретичних і емпіричних досліджень педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах ґендерного підходу. На основі аналізу новітніх досліджень розкрито сутність дефініції «педагогічні умови» та конкретизовано поняття «готовність майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах ґендерного підходу», що стало основою для обґрунтування систематики умов, а саме: соціально-педагогічні, що впливають на мотивацію курсантів; інноваційні, що розширюють можливості використання різних методів навчання; організаційно-педагогічні, що сприяють особистісному саморозвитку курсантів та формуванню у них професійних навичок; навчально-методичні, що полягають у готовності науково-педагогічних працівників до постійного навчання та розвитку; діагностичні, що дозволяють здійснювати оцінку рівня прогресу курсантів шляхом отримання зворотного зв’язку від них; інституційно-організаційні, що забезпечують інституційну спроможність закладу вищої освіти реалізовувати державну гендерну політику України та організовувати практичне забезпечення рівності прав. У ході дослідження встановлено, що для ефективного формування готовності майбутніх офіцерів Національної гвардії України до професійної взаємодії на засадах гендерного підходу у вищому військовому навчальному закладі необхідно здійснювати: створення розвивального освітнього простору, що стимулює відповідні соціальні, педагогічні та психологічні механізми формування ціннісного орієнтиру для забезпечення ґендерної рівності; стимулювати усвідомлення учасниками освітнього процесу залежності готовності майбутніх офіцерів до професійної взаємодії з військовослужбовцями на засадах ґендерного підходу від запровадження ґендерних аспектів в освітню діяльність; спеціальну психологічну підготовку посадових осіб вищого військового навчального закладу з метою формування у них психологічної готовності до запровадження ґендерної рівності в освітньому процесі; забезпечення можливості психологічної діагностики та корекції ґендерних настанов науково-педагогічних працівників на основі їх рефлексивного самопізнання та прийняття власного типу ґендерної ідентичності; застосування інтерактивних методів навчання в освітньому процесі з метою профілактики стереотипних уявлень про роль чоловіка і жінки в українському суспільстві та формування толерантного ставлення до всіх суб’єктів освітньої діяльності незалежно від їхньої статі.

ВИТОКИ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

2023-11-24T10:09:02+02:00

Актуальність теми зумовлена дослідженням вітчизняного філософа, педагога Григорія Сковороди та можливістю впровадження його ідей про навчання і виховання в інноваційний розвиток сучасної педагогічної освіти. Мета написання статті полягає в аналізі, осмисленні педагогічної спадщини Григорія Сковороди, його універсального світогляду та інноваційності у формуванні інтелектуальної та духовної особистості учня. Проаналізовано внесок учених у галузі філософії, педагогіки і психології щодо обґрунтування ідей і поглядів Григорія Сковороди на освіту, навчання і виховання. Аналізується застосування педагогом різноманітних інструментів, методів та прийомів впливу на особистість учня, розвиток його творчої активності і самостійності з використанням інноваційних підходів, які не втратили свою цінність і актуальність в сучасному освітньому процесі. Йдеться про особистісно орієнтоване навчання, інтерактивне навчання, ігровий метод, що застосовував у педагогічній діяльності Григорій Сковорода. У статті обґрунтовується морально-ціннісний підхід Григорія Сковороди до навчання і виховання особистості, який проявляється у дотриманні гуманістичних принципів, норм і правил, в альтруїстичному характері почуттів і переживань, перевазі соціально цінних мотивів поведінки. Самопізнання і «сродний труд» філософа знаходять вираження у визнанні потреб та інтересів іншої людини, її права на свободу волевиявлення, здатності до духовного самовдосконалення, гармонії зі світом для становлення і реалізації себе як особистості. Рекомендовано впроваджувати педагогічні інновації Григорія Сковороди в сучасну педагогічну освіту

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РІВНЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ У НАВЧАЛЬНИХ ЦЕНТРАХ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

2023-11-24T10:39:30+02:00

У статті обґрунтовано авторську методику оцінювання рівня індивідуальної підготовки військових фахівців у навчальних центрах Збройних Сил України. Розкрито теоретичні основи методології математичного моделювання рівня індивідуальної підготовки військових фахівців у навчальному центрі Збройних Сил України засобами інноваційних технологій навчання. Визначено підготовку військових фахівців у НЦ (школах військових спеціалістів) як комплексне проведення навчальної, методичної, організаційної, виховної та іншої роботи інструкторськовикладацьким складом (ІВС) для виконання замовлення відповідно до стандартів (програм) підготовки. Зазначено, що методологія базується на системному аналізі та теорії прийняття рішень, зокрема реалізується множина функцій, які на різних етапах діяльності мають різну значимість і тому, по-різному впливають на узагальнений критерій. З урахуванням того, що оцінювання об’єктів індивідуальної підготовки відбувається за частковими показниками, обґрунтовано необхідність застосування системного підходу, який буде характеризуватися багатокритеріальною функціональною залежністю та передбачає багатокритеріальне оцінювання їх рівня підготовленості. Подальшого розвитку набув мультиплікативний підхід до агрегації частинних оцінок значущості показників ефективності та ступеня їхньої виразності в загальну оцінку, а саме характеристику показника ефективності підготовки та подальшу агрегацію цих оцінок у цілісний критерій підготовки військових фахівців. Для ілюстрування закономірності розподілу ступеня інтегративних оцінок розроблено критерій (узагальнений показник оцінки ефективності), який сприяє повному кількісно-якісному дослідженню індивідуальної підготовки військових фахівців у навчальних центрах Збройних Сил України засобами інноваційних технологій навчання. Зазначено, що критерій ефективності індивідуальної підготовки – це узагальнений показник оцінки її ефективності, який відповідає основній меті її функціонування і складається із сукупності кількісних (якісних) часткових показників, що відображають окремі властивості, які впливають на нього.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В МАГІСТРАТУРІ

2023-11-24T11:25:03+02:00

статті з’ясовано сутність понять «тенденції», «професійно-педагогічна компетентність майбутнього викладача закладу вищої освіти». Розглянуто сучасну магістерську підготовку студентів як відкриту педагогічну систему, здатну до самоорганізації та саморозвитку. Проаналізовано сучасний зарубіжний досвід та особливості професійної підготовки майбутніх викладачів в магістратурі (Великої Британії, Німеччини, США). Доведено, що вивчення тенденцій розвитку освітніх систем у різних країнах світу дозволяють переосмислити концепцію професійної підготовки майбутніх викладачів; сучасні тенденції у системі вищої освіти потребують якісних змін у професійній підготовці майбутніх викладачів закладів вищої освіти й окреслюють для них нові вимоги й обов’язки, напрями діяльності щодо отримання інноваційної інформації, застосування педагогічних технологій, навчання упродовж свого життя. Виокремлено та охарактеризовано основні тенденції професійної підготовки майбутніх викладачів у магістратурі: варіативність та постійне оновлення магістерських програм; збільшення практичної складової професійної підготовки; нові запити щодо формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього викладача і розширення його функцій; зростання вагомості самоосвітньої складової; введення інноваційних методів і технологій в практику професійної підготовки майбутніх викладачів. Визначено, що сучасні тенденції стають орієнтирами для удосконалення організації освітнього процесу в магістратурі в процесі професійної підготовки майбутніх викладачів.

ГОЛОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ФАХОВОГО МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ

2023-11-24T11:48:08+02:00

У статті розглянуто особливості використання голографічного підходу щодо формування здоров’язбережувального освітнього середовища в медичному коледжі, який ґрунтується на актуалізації життєвого досвіду особистості, її інтелектуально-психологічного потенціалу з освітньою метою. Розглянуто здоров’язбережувальне середовище медичного коледжу як педагогічне, психологічне та соціальне оточення, під впливом якого відбувається процес активного формування в учасників освітнього процесу ціннісного ставлення до здоров’я та розвиваються навички і компетентності здорового способу життя. Доведено, що здоров’язбережувальні освітні середовища різних закладів освіти можуть відрізнятися в залежності від використання в них певного технологічного підходу до їх функціонування. З’ясовано, що голографічний підхід сприяє актуалізації вітагенного досвіду, що відображає певний процес чи об’єкт у багатовимірному (не менше трьох проєкцій) просторі. Саме життєвий досвід найбільш суттєво впливає на особистість, визначаючи її систему поглядів, цінностей, переконань, поведінку людини. Тому в процесі формування здоров’язбережувального середовища медичного коледжу в нагоді стає вітагенне навчання та основні його прийоми: стартової актуалізації життєвого досвіду студентів; додаткового конструювання незакінченої освітньої моделі; тимчасової, просторової, змістової синхронізації освітніх проєкцій (факти, що викладаються із розкриттям зв’язків); творчого моделювання ідеальних освітніх об’єктів (встановлення зв’язків абстрактних фактів із реаліями сьогодення); вітагенного одухотворення об’єктів живої та неживої природи (її «олюднення» та ін.). Визначено необхідність комплексного використання вітагенних і оздоровчих технологій у практиці створення здоров’язбережувального освітнього середовища медичного коледжу

ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ІЗРАЇЛЮ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

2023-11-24T11:59:51+02:00

У статті розглянуто сучасну систему шкільної освіти в Ізраїлі, що поділена на цикли (початковий, середній, старший) і спрямована на підготовку молоді до відповідального життя в демократичному суспільстві, де разом проживають люди з різним етнічним походженням, релігією, культурою, політичними поглядами, моральними устоями. Визначено особливості організації освітнього процесу у таких типах ізраїльських шкіл як державні, з релігійним ухилом, державно-релігійні, приватні. Доведено, що шкільна освіта Ізраїлю заснована на єврейських цінностях, на любові до своєї землі, рівності, соціальній гармонії, гуманізмі, універсалізмі, на принципах свободи і терпимості, толерантності. Вивчення досвіду навчання молоді на єврейських цінностях в Ізраїлі дозволило визначити шляхи покращення освіти у закладах загальної середньої освіти України в період воєнних дій у державі (розширення демократичності як цінності і можливості для учнів обирати навчальні дисципліни та формувати індивідуальну траєкторію особистісного розвитку школярів; орієнтація освітнього процесу ЗЗСО на особистісно орієнтований підхід до учнів, зменшення кількості годин в українських школах на різних циклах навчання від початкової та базової освіти до профільної середньої освіти, більш ґрунтовне визначення спеціалізації школярів в ліцеях і старшій школі не лише за отриманими оцінками з окремих навчальних дисциплін, але й результатами спеціальних психологічних тестів, що визначають їх нахили; доповнення формальної освіти дітей в українських школах неформальною освітою, приділення значної уваги розвитку стресостійкості та запобіганню депресивних станів у молоді, ораторському мистецтву і комунікативній культурі з використанням інтерактивних технологій та інноваційних форм навчання (тренінги, індивідуальні консультації, психологічна допомога); розвиток патріотизму учнів шляхом залучення їх до громадських молодіжних організацій, покращення довійськової підготовки в школі. Доведено, що акт прийняття рішення учнем у конкретній ситуації тісно пов’язаний з громадянськими і особистісними цінностями суб’єктів освітньої діяльності.

НЕЙРОГІМНАСТИКА ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ПОКРАЩЕННЯ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ ШКОЛЯРІВ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

2023-11-24T12:06:38+02:00

Пандемія COVID-19 вплинула на всі аспекти життя, включаючи когнітивну сферу особистості школярів. З середини березня 2020 року навчальна діяльність, яка раніше здійснювалася віч-на-віч, перетворилася на онлайн-навчання. Внаслідок цього діти відчувають нудьгу і менше зацікавлені в участі в навчанні, що впливає на їхню концентрацію під час навчального процесу. Додатковим викликом для інтелектуального, психологічного та фізичного розвитку стали повномасштабне російське вторгнення та війна. У зв’язку із всіма цими подіями спостерігається значне погіршення когнітивних функцій – пам’яті, пізнавальної активності, уваги, мотиваційно-вольової сфери. Стаття присвячена дослідженню ефективності нейрогімнастики як методу покращення когнітивних функцій у школярів. У статті проведений аналіз наявної наукової літератури, включаючи дослідження, експерименти та рецензовані статті, щоб оцінити вплив нейрогімнастики на розвиток когнітивних функцій у дітей шкільного віку. Встановлено, що нейрогімнастика є методом, спрямованим на покращення когнітивних функцій у школярів. Вона поєднує фізичні вправи, спеціально розроблені для стимуляції різних частин мозку, з метою підвищення пам’яті, уваги, концентрації та інших когнітивних процесів. У даній статті надається аналітичний огляд наукових досліджень, що підтверджують ефективність нейрогімнгастичної програми «Brain Gym» для когнітивного розвитку школярів. Зокрема, дослідження показують, що регулярне застосування Brain Gym сприяє покращенню пам’яті, уваги, моторики, мовлення та інших когнітивних навичок у дітей. З’ясовано, що нейрогімнастика може бути ефективною та корисною як для дітей з навчальними труднощами, так і для тих, хто має нормальний рівень розвитку. Стаття стане в нагоді для педагогів, батьків та фахівців, які цікавляться покращенням когнітивних функцій у школярів та використанням нейрогімнастики як ефективного методу в освітньому процесі. Враховуючи отримані дані рекомендуємо до впровадження нейрогімнастики як додаткового інструменту в освітніх закладах для підтримки когнітивного розвитку дітей. Наголошується на необхідності подальших досліджень та вдосконалення методики нейрогімнастики з метою максимальної користі для школярів.

УКРАЇНА І СВІТ У 2022 РОЦІ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДАМИ МІЖНАРОДНОГО РАНЖУВАННЯ

2023-11-24T12:12:46+02:00

У статті здійснено спробу на основі опублікованих рейтингів, розроблених і оприлюднених авторитетними світовими компаніями й організаціями, що позитивно зарекомендували себе на міжнародному рівні, визначити місце України у світі, Європі та на пострадянському просторі за допомогою найвідоміших індикаторів міжнародної рейтингової оцінки. Акцентовано увагу на тому, що затребуваність світових рейтингів пов’язана з необхідністю чіткішого уявлення рейтингованих країн про загальні тенденції світового розвитку, вони дозволяють країнам (наприклад, Україні) подивитися на себе «збоку», визначити власне місце в єдиній світовій шкалі, продіагностувати проблеми, які аналізуються світовими експертами, виробити стратегію реагування на них, спрогнозувати подальші ефективні дії. Методологія дослідження спирається на принципи системності, науковості, авторської об’єктивності, на використання загальнонаукових (методів аналізу й синтезу, індукції та дедукції, компаративного (порівняльного)), міждисциплінарних (методів статистичного, контекстуального аналізу), історичних (ретроспективного (історико-генетичного), проблемно-хронологічного) методів. Наукова новизна cтатті полягає в тому, що на основі залучення матеріалів відкритих джерел, визначено позиції України у міжнародних рейтингах, з’ясовано її місце в світовій, європейській і пострадянській системах координат у 2022 р. Констатовано, що рейтингувати українське суспільство й до початку російсько-української війни було складно, оскільки воно перебувало в суперечливому стані, у ньому строкато переплелося старе й нове, власне й запозичене, авторитарне, охлократичне й демократичне. Спрогнозовано, що процес вирівнювання України з європейськими країнами в якісному відношенні, за виключенням новітніх характеристик вітчизняних збройних сил, у найближчому майбутньому буде надзвичайно складним, інтелектуально, ресурсно й фінансово затратним

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ІНТЕРВАЛЬНОЇ ТРЕНУВАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ НА ФІЗИЧНУ РЕАБІЛІТАЦІЮ СТУДЕНТІВ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ НА КОЛІННОМУ СУГЛОБІ: РАНДОМІЗОВАНЕ КОНТРОЛЬОВАНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

2023-11-24T12:21:54+02:00

статті описано дослідження впливу спеціально розробленої інтервальної тренувальної програми, як складової частини циклу дисциплін «Лікувальна фізична культура. Масаж» на фізичну реабілітацію студентів заочної форми навчання після операцій на колінному суглобі. У процесі написання статті використовувалася модель рандомізованого контрольованого дослідження (РКД), коли студенти були випадковим чином розподілені в основну групу, яка отримувала інтервальну програму тренувань, або в контрольну групу, яка отримувала стандартну реабілітацію. Вибірка складалася з осіб, які перенесли операцію на колінному суглобі та перебували на ранніх стадіях реабілітації. Програма інтервальних тренувань була ретельно розроблена з урахуванням певної інтенсивності, тривалості, частоти та прогресії вправ. Контрольна група дотримувалася стандартного реабілітаційного протоколу. Для оцінки впливу втручання використовували об’єктивні показники, такі як амплітуда рухів у коліні, м’язова сила, функціональні можливості та рівень болю, а також результати, про які повідомляли пацієнти. Результати дослідження виявили значні покращення у групі втручання порівняно з контрольною групою. Учасники групи інтервальних тренувань продемонстрували посилення м’язової сили, покращення функціональних можливостей та зниження рівня болю під час реабілітаційного періоду після операції на колінному суглобі. Ці результати свідчать про те, що включення програми інтервального тренування в процес реабілітації після операції на колінному суглобі може дати позитивні результати. Програма інтервальних тренувань може відігравати корисну роль у покращенні фізичного відновлення, функціональних можливостей та зменшенні болю в осіб, які перенесли операцію на колінному суглобі. Необхідні подальші дослідження для вивчення оптимальних характеристик програм інтервальних тренувань, включаючи тривалість, інтенсивність і прогресію, щоб максимізувати переваги для післяопераційної реабілітації колінного суглоба. Крім того, необхідні довгострокові дослідження для оцінки стійкості спостережуваних поліпшень і потенційного впливу на довгострокові функціональні результати і якість життя.

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ПЕДАГОГА ЩОДО ПСИХОСОМАТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ І ЗАГРОЗ

2023-11-24T12:30:23+02:00

Актуальність зазначеної проблеми зумовлена погіршенням стану психосоматичного здоров’я педагогів, збільшенням факторів ризику професійної патології, зниженням функціональних резервів організму, сучасними епідеміологічними та воєнними викликами і загрозами. Сьогодні умови розвитку шкільної освіти вимагають від учителів більш ефективних інтегрованих знань. Саме тому вчителі повинні бути не лише добре освіченими, але й компетентними. До основних компетентнісних підходів у професійній діяльності вчителя слід віднести піклування про індивідуальне здоров’я та здоров’я учнів. Мета статті полягає в з’ясуванні факторів ризику професійної патології в процесі педагогічної діяльності вчителів в умовах сучасних викликів і загроз, дослідженні основних психофункціональних показників організму педагогів, визначенні заходів психопрофілактики професійних захворювань майбутніх педагогів. У статті з’ясовано сутність поняття «професійне здоров’я педагога» в психологопедагогічній літературі. Розкрито основні фактори, котрі негативно впливають на професійне психосоматичне здоров’я вчителів. Встановлено, що в сучасних умовах російсько-української війни збільшується вплив таких психологічних негативних чинників на здоров’я вчителів, як хронічний стрес, нервово-психічне напруження, страхи, тривожність, депресія. Охарактеризовано «групу ризику» учителів, найбільш схильних до синдрому «емоційного вигорання». З’ясовано основні професійні захворювання учителів, до яких відносяться: ларингіти, неврози, психосоматичні розлади, хвороби органу зору, серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, вегето-судинна дистонія, ішемічна хвороба серця, варикозне розширення вен нижніх кінцівок), ожиріння, остеохондроз. Висвітлено результати дослідження психосоматичного здоров’я майбутніх педагогів, відношення їх до індивідуального здоров’я. Встановлено у значної частини педагогів наявність факторів ризику патології серцево-судинної, дихальної та опорно-рухової систем, низький рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості. Запропоновано заходи психопрофілактики професійної патології вчителя. Вивчення і профілактика факторів ризику, які впливають на здоров’я педагогів у професійному середовищі, матимуть вагоме значення не лише для педагогічних працівників, а й сприятимуть збереженню і зміцненню здоров’я учнів

РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ МОТИВІВ ПОБУДОВИ РОЗПОВІДEЙ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2023-11-24T12:42:35+02:00

Мета статті полягає в презентації результатів діагностики мотивів побудови розповідей дітьми середнього та старшого дошкільного віку, описі психотехнологій й психотехнік розвитку мовленнєвих мотивів та їх впливу на мовленнєві мотиви дітей дошкільного віку. Результати дослідження розкривають особливості та рівні сформованості мовленнєвих мотивів дітей дошкільного віку, характеристику мотивів згідно з виокремленими рівнями; специфіку розробленої та апробованої психодидактичної технології розвитку мовленнєвої мотивації в дітей та її вплив на утворення мотивів розповідання. Виявлено, що представлена психотехнологія та комплекс інших розвиваючих заходів позитивно впливають на розвиток мовленнєвих мотивів дошкільників, а саме: нестійкі, несамостійні мотиви розповідного мовлення дітей змінюються на стійкі, самостійні й соціально спрямовані на реалізацію спілкування й навчально-мовленнєвої діяльності; у дошкільників виникає прагнення до мовленнєвого самовираження; усвідомлений образ передбачуваного (бажаного) результату розповіді стає усвідомленою метою, яка починає спрямовувати їхні мовленнєві процеси; у дітей старшого дошкільного віку з’являються елементи смислоформування – довільної та усвідомленої реалізації мотивів-цілей.